Св. Рікардо Пампурі

Св. Рікардо Пампурі. Ермініо Філіппо Пампурі народився 2 серпня 1897 року у Тривольціо біля Павії (Італія). Вивчав медицину в університеті Павії в 1915- 1921 роках, із перервою, надаючи медичну опіку військовим під час Першої світової війни. У 1922 році склав обіти у Третьому Ордені Святого Франциска. Уже в той час відчував монаше покликання.

Приєднався спочатку до францисканців, потім до єзуїтів, однак через стан здоров’я не був до них прийнятий. Священник із Мілану, отець Рікардо Берет та, представив його провінціалу ломбардських Боніфратрів Захарію Кастелетті з проханням прийняти до Ордену. Новіціят Ермініо відбув у Брешії. Прийняв ім’я Рікардо, на знак подяки отцю Беретті. Здобута професія лікаря стала його місією милосердя. Усе своє доросле, хоч і коротке, життя присвятив хворим. І це була героїчна самопожертва. З найбільшою відданістю опікувався тяжкохворими, турбуючись про них, завжди готовий надати їм допомогу, не зважаючи на стан влас ного здоров’я, яке з часом погіршувалося. У 1929 році захворів на туберкульоз легень. Помер у лікарні Бо ніфратрів ім. св. Йосифа у Мілані 1 травня 1930 року. Похований на цвинтарі в рідному Тривольціо. 16 травня 1951 року його тіло перенесено до парафіяльного храму у зв’язку з початком беатифікаційного процесу. Святий Отець Йоан Павло II беатифікував Рікардо Пампурі 4 жовт ня 1981 року, а канонізував 1 листопада 1989 року.

День спомину – 1 травня.