Засновник Ордену Св. Йоанн Божий
СВЯТИЙ ЙОАН БОЖИЙ, БАТЬКО ВБОГИХ І ХВОРИХ
Життя Йоана Божого припало на час дослідження нових світів. Майбутній Святий народився майже три роки після відкриття Америки Христофором Колумбом. Можливо, власне, клімат тієї епохи вплинув на його цікавість до інших
країн.
У португальському місті Монтемор-у-Нову 8 березня 1495 року народився Жуан Сідаде. Через п’ятдесят п’ять років у 1550 році закінчив своє життя як Йоан Божий.
Втеча?
Йоан рано, у восьмирічному віці, залишив рідний дім. Сприяли цьому загадкові обставини. У його батьків гостював паломник, що мандрував до Іспанії. Імовірно під впливом його розповідей, хлопець вирішив втекти з дому. Разом з незнайомцем добрався до іспанського містечка Оропеса. Тут опіку, а потім виховання, отримав у родині Франциско Бака, управляючого маєтком графа Оропеси і відповідального за його отару. Почав працювати, осягнув життєву стабільність. Однак через двадцять років, проведених в Оропеса, вирішив залишити названу родину і вступив до війська. Брав участь у іспансько-французьких битвах. Звільнений з війська (не дбав про військову здобич), повернувся до Оропеса. Через кілька років знову записався до війська. Цього разу вирушив аж до Угорщини, де відбувалася боротьба з турецьким султаном Сулейманом Величним.
Жахлива правда
Після повернення з військових мандрів вирішив відвідати, через 30 років, свій рідний край. Дізнався трагічну правду про долю своїх батьків. Мати померла після його відходу, а батько, втративши і сина, і дружину, вступив до францисканського монастиря у Лісабоні, де дожив до кінця своїх днів. Намагаючись втекти від сумління, Йоан Сьюдад виїхав до Африки, до Сеути. Найнявся на роботу при будівництві фортеці. Згодом за наказом свого сповідника повернувся до Європи і почав читати релігійні книги, а також зайнявся їхнім розповсюдженням.
Гранада буде твоїм хрестом!
Займаючись торгівлею книг, сталася з ним цікава історія. Мандруючи з кошиком книг на плечах, зустрів малого хлопця. Дитина була боса і бідно вбрана. Йоан дав хлопцю власне взуття, яке виявилося завелике на дитячі ноги. У цій ситуації Йоан, захотівши допомогти втомленій дитині, посадив його на кошик і поніс далі. Так дісталися джерела, при якому затрималися на відпочинок. Тоді Йоан зауважив, що хлопець тримає в руках наполовину відкритий плід граната, з якого виходить хрест. Яким великим було його здивування, коли дитина сказала до нього: „Йоане Божий, Гранада буде твоїм хрестом!” За мить хлопець зник.
Проповідь Йоана Авільського
Гранада стала для Йоана місцем цілковитого навернення. Причиною цього була проповідь, яку виголосив 20 січня 1539 року Йоан Авільський. Цей священник, відомий апостол Андалузії, спонукав покаятися за гріхи. Говорив так палко, що Йоан Божий залишив костел до глибини зворушений. Ще того ж дня пороздавав потребуючим свої релігійні книги та інші цінні речі, які мав. Огорнутий почуттям жалю за свої гріхи, голосно благав Бога пробачити йому і просив про Його милосердя. Люди, що спостерігали за його поведінкою, думали, що Йоан з’їхав з глузду. Його закрили в лікарні для психічно хворих. Тут
йому прийшлося досвідчити брутальних методів, які в той час широко застосовувалися до осіб з психічними розладами. Однак він не скаржився, а з великою пожертвою заступався за своїх товаришів по нещастю. Пережиті страждання спонукали його заснувати власну лікарню, де до хворих ставилися б з повагою. На реалізацію такого задуму не потрібно було довго чекати.
Убога, але сучасна лікарня
Через кілька місяців Йоан залишив лікарню, повністю посвятив себе служінню хворим. Добровільно вибрав убоге життя серед найбідніших мешканців Гранади. Ділився з ними тим, що отримував за продаж дров. Почав також їх організовувати у групи, в яких один одному міг надавати допомогу. А коли заможні мешканці Гранади побачили позитивні результати його зусиль, отримав кошти на купівлю землі на вулиці Люсена, де організував притулок для бездомних. На одному поверсі виділив кімнати для хворих. Ця перша лікарня Йоана Божого була дуже скромна, але методами праці помітно відрізнялася від інших медичних закладів. Тут дбали про гігієну, якою тоді ще легковажили. Хворих психічно Йоан Божий відділив від решти хворих і ставився до них лагідно, а не так, як ставилися до нього, коли він перебував у лікарні. Щоб прогодувати своїх підопічних, щоденно відвідував місцеві ринки перед закриттям, з бажанням отримати від продавців непродані рештки товару. А так, як цього не вистачало, жебракував серед багатших мешканців Гранади. Отримував решти їжі, а деколи і кошти.
Йоан Божий мав звичай мити ноги кожному хворому, що приходив до лікарні. Якось здивувався, коли в одного з бідняків побачив стигмати Христові на стопах. Побачив також ореол навколо голови чоловіка і почув слова: „Йоане, що тільки доброго робиш для вбогих і хворих, для Мене це робиш”. За мить це видіння зникло.
Чиніть добро, Брати
Заснування лікарні в Гранаді, а потім утримання її, прирівнювалося до дива. Йоан Божий сам не мав, ані копійки, але просив допомоги в людей, які могли поділитися їжею чи грошима з бідними. Своїм переконливим голосом міг доторкнутися до сумління кожного.
Йоан перконливо пояснював благодійникам, що можна отримати в замін за обдарування ближніх. Аргументував: даючи ближньому, себе обдаровуєш, бо своїм вчинком спасаєш власну душу. Цей спосіб міркувань перемагав найзакам’яніліших егоїстів. Суть доброчинності вклав св. Йоан Божий в словах: „Брати, чиніть добро!” Бачачи величезну працю Святого для хворих, люди щоразу охочіше підтримували його діяльність. Дякуючи цьому, міг перенести свою лікарню до більшого приміщення.
З допомогою неба
У наш час в лікарнях працюють лікарі, санітари, медсестри, інший персонал. Святий Йоан Божий сам виконував усі їхні функції. Коли була потреба, на власних плечах заносив до лікарні людей, які самі не могли туди дістатися. Однак, так сталося, що в цій праці не вистачало йому сили. Колись впав під тягарем чоловіка, якого ніс і не міг знову йти. У той момент йому об’явився Архангел Рафаїл, який йому допоміг. Через кілька днів Архангел знову йому з’явився. Цього разу прибув до лікарні з кошиком хліба, коли Йоан не мав чим годувати своїх хворих.
Перші працівники
На початку існування лікарні на вулиці Люсена, Йоану одноразово допомагали різні особи. Першого постійного працівника дочекався після шести років. Був ним Антоні Мартін. Маючи походження із заможної родини, ув’язнив і засудив на смерть вбивцю свого брата. Але зустрівши Йоана Божого, під його впливом, Антоні пробачив винному. Також вирішив присвятити життя служінню вбогим і залишився у лікарні. Вбивці, Педру Валеско, подарував життя. Коли його випустили з в’язниці, він також решту свого життя присвятив підопічним Йоана Божого.
Врятовані з вогню
Підтвердженням особливої посвяти себе хворим був випадок в середині 1549 року, коли у королівській лікарні Гранади вибухнув пожар. Багато людей бачили, як Йоан входив до палаючого будинку і виносив звідти хворих, які самі не могли вийти. Також врятував ще частину обладнання. У якусь мить присутнім здавалося, що вже ніхто не зможе вийти на зовні, проте, Йоан з’являвся знову тільки з підпаленими бровами і віями. Цей випадок визнано дивом.
Наприкінці життя
Не вогонь, а вода привела Йоана Божого до краю земної мандрівки. Він намагався врятувати хлопця, що тонув в ріці. Заплатив за це тяжкою хворобою. Поки повністю зліг, відвідав ще усіх людей, які підтримали його діяльність і яким був щось винен. Хотів, щоб після його смерті детально було відомо, кому треба віддати борги.
Відчуваючи наближення смерті, попросив братів, щоб залишили його самого. Помер під час молитви і залишався близько шести годин після смерті в положенні на колінах. Відхід св. Йоана Божого засмутило усю Гранаду. На похорон прибула незліченна кількість людей. Труну того, хто все життя служив найбіднішим, понесли представники багатих родин. Тіло похоронено в бічній капличці костелу Матері Божої Переможної, де згодом відбувалося немало див.
Беатифікація Йоана Божого тривала з 22 жовтня 1622 року до 8 листопада 1625 року. 21 вересня 1630 року його проголошено блаженним папою Урбаном VIII.
Канонізація Йоана Божого тривала з жовтня 1667 року до 13 червня 1679 року. 15 липня 1691 року його проголошено Святим папою Інокентієм XII, хоч саму канонізацію проведено в базиліці св. Петра, Олександром VIII 16 жовтня 1690 року.
22 червня 1886 року папа Лев XIII проголосив св. Йоана Божого заступником хворих і лікарень.
28 серпня 1930 року папа Пій XI урочисто об’явив св. Йоана Божого небесним заступником медсестер і медбратів.
День спомину – 8 березня.
